Економічні системи
Спосіб узгодження економічної діяльності в умовах поділу праці називають економічною системою. Кожна економічна система вирішує три проблеми.
1. Що виробляти? (Які товари і послуги?)
2. Як виробляти? (З яких ресурсів?)
3. Для кого виробляти? (Хто буде їх споживати?)
У залежності від відповідей на ці питання виділяють такі економічні системи:
1. Традиційна. Усі три проблеми вирішуються, виходячи із звичок і традицій (патріархальне господарство).
Саме на цю економічну систему припадає найзначніша частина історії людства. Наприклад, у Середньовічній Індії всі люди поділялися на касти (ремісники, воїни, священики тощо). Навіть розподіл трудових ресурсів відбувався автоматично - професія переходила у спадщину.
За звичкою і традицією ця економічна система вирішує питання розподілу та обміну продуктами. Переважна більшість при цьому зайнята у сільському господарстві, яке залишається натуральним.
2. Командна (планово-централізована) (соттапd есопоту). На всі три питання відповідають державні установи.
Працівники підпорядковані тому чи іншому державному чиновнику. Він, у свою чергу, виконує команду більш високого чиновника і так до самого верху (імператор, Держплан тощо).
Прикладом такої економіки може бути економіка СРСР - уся економіка працювала як одне велике підприємство.
Для функціонування такої системи потрібна велика кількість керуючих та інших чиновників - тих, хто планує, розраховує і перевіряє. У сучасній економіці розрахувати потрібну кількість усіх видів продукції просто неможливо, тож у СРСР розвиток планувався "від досягнутого" (додавалося трохи до рівня, що був досягнутий у попередньому періоді). Це призводило до постійного існування дефіциту, що став невід'ємним атрибутом планової системи.
У командній, як і у традиційній, економічній системі дуже важко змінити структуру виробництва, що склалася. Але на відміну від традиційної, у командній економіці не поширене натуральне господарство.
3. Ринкова (тarket есопоту). На всі три питання відповідає ринок:
1) "голосуванням долара покупця";
2) конкуренцією;
3) платоспроможним попитом.
У ринковій економіці виробники вільні від влади традицій, не підпорядковані державним органам. Кожен вирішує сам, що саме, в якій кількості і як саме виробляти. В умовах поділу праці продукція виготовляється не для власного споживання і не за наказом, а для обміну на ринку, тож дуже значна взаємозалежність людей.
Батьком ринкової економіки вважається А.Сміт. На його думку, ринкова економіка має підґрунтя з трьох складових:
1) Homo oeconomicus - "людина економічна", тобто незалежна,
егоїстична, раціональна та інформована;
2) invisible hand - "невидима рука", тобто конкуренція, яка
спрямовує егоїстів до найкращого результату;
3) laissez faire - принцип економічного лібералізму,
невтручання держави в економіку, якій залишається скромна
роль "нічного вартового" (І.Бентам перефразував англійською
як "leave alone").
Кожен виробник виготовляє продукцію на свій розсуд, прямуючи до прибутку (Ното oeconomicus). Але для того, щоб система працювала, потрібний певний рівень взаємовідносин окремих виробників. Окремі хаотичні дії економічних суб'єктів гармонізуються за допомогою так званої невидимої руки, тобто, ринок засобом конкуренції (invisible hand) примушує Ното oeconomicus працювати саме на інтереси суспільства (таке враження, що нібито цими процесами керує якась невидима рука). Цей напрочуд дивовижний механізм, що спрямовує егоїстів у напрямку суспільного добробуту, здався А.Сміту настільки досконалим, що, на його думку, будь-яке втручання держави є абсолютно зайвим (laissez faire). Економічна свобода є ідеалом для Адама Сміта: для того, щоб підняти державу до рівня цивілізації, за його словами, потрібні лише мир, помірні податки, а усе інше зробить природний хід речей.
Чиста ринкова економіка сьогодні зустрічається лише на сторінках підручників. Після часів Великої депресії держава змушена була втручатися в економіку для того, щоб уникати подібних криз; значну частку економіки доводилося контролювати державі під час Другої світової війни, — тож має місце змішана економіка.
4. Змішана (тіхеd есопоту). На три питання відповідає як ринок, так і держава.
Реальна економіка будь-якої країни не є традиційною, командною або ринковою у чистому вигляді. Оскільки кожна з наведених вище економічних систем не є ідеальною, на практиці відбувається своєрідний пошук "золотої середини". Економіки відрізняються лише пропорцією, в якій "змішані" можливі системи. Так, Радянський Союз мав переважну командну економіку, але існував і так званий "колгоспний ринок". Економіка США переважно ринкова, але існують держзамовлення, Держава бере певну участь в економіці.
Розрізняють декілька моделей змішаної економіки: ліберальна ринкова економіка (США), соціально орієнтована ринкова економіка (ФРН), азіатська модель (Японія).
Приклад багатьох країн світу свідчить про існування прямого зв’язку між економічним розвитком та економічною свободою. Найбагатші країни, як правило, мають і більш ліберальні економічні системи.
Смотри другие рефераты по экономике